обіцяти

обіцяти
[об'іц’а/тие]
-ц'а/йу, -ц'а/йеиш

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "обіцяти" в других словарях:

  • наобіцяти — я/ю, я/єш, док., перех., розм. Багато пообіцяти …   Український тлумачний словник

  • обіцяти — я/ю, я/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Давати обіцянку кому небудь; зобов язуватися зробити щось, діяти певним чином. || Запевняти кого небудь, що він одержить, матиме щось. 2) Подавати надії на що небудь; провіщати що небудь …   Український тлумачний словник

  • пообіцяти — я/ю, я/єш, док., перех., з інфін. або спол. що і без додатка. Дати обіцянку кому небудь зробити щось або дати що небудь. || Запевнити когось у здійсненні чого небудь; висловити передбачення про здійснення чогось. || Висловити погрозу …   Український тлумачний словник

  • приобіцяти — див. приобіцювати …   Український тлумачний словник

  • наобіцяти — дієслово доконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • обіцяти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • пообіцяти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • приобіцяти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • цятина — іменник жіночого роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • цятинка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»